Що потрібно дитині, щоб відчувати стабільність!

Рутина. Звичні дії, розклад дня, ритуали, створення нових правил і рутин.

Легітимізація почуттів та емоцій. “Усе, що ти зараз відчуваєш, – нормально”. Нормально відчувати лють, пригнічення, страх, тривогу.

Контакти. Збереження та підтримання контактів, нові знайомства. Як тільки вдається, давайте дітям можливість спілкуватися.

Що заспокоює: вправи на релаксацію, йога, будь-яка фізична активність, правдива інформація, але дозована для дитини.

“Я можу”. Треба розуміти, що безпомічність – травматична. Тому варто подумати і зробити те, на що можна вплинути, що я вмію, прості завдання, з якими легко впоратися. Наприклад, я можу стрибати, можу розтягуватися, пити воду. Усе це виводить зі стану безпорадності.

Надія. “Коли все закінчиться, я…”. Запитайте себе й розмовляйте про це з дітьми.

Дітям важливі:

  • режим дня;
  • традиції сім’ї;
  • “захищений простір”;
  • обійми, тілесний контакт;
  • грати в “будиночки”, хованки;
  • грати в ігри для вивільнення агресивної енергії (можна поборотися, армреслінг);
  • грати в гримаси.

Увага! Кібербулінг!

Кібербулінг або інтернет-мобінг– це сучасна форма агресії, яка має на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо. Особливо актуальною є проблема під час карантину.

Пам’ятка (необхідно пояснити дітям):

1. Не давайте нікому своїх паролів.

2. Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

3. Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

5. Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

12. Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Пам'ятка батькам для захисту від кібербулінгу:

· Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

· Користуйтесь «батьківським контролем». На такі додатки як YouTube можна встановити контроль перегляду мультфільмів.

· Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

· Навчіть критично ставитися до інформації в інтернеті. Якщо є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.

· Розкажіть про правила поведінки в мережі. Поясність, чому не можна залишати образливі коментарі під чужими фотографіями або постами. Потрібно відповідально ставитись до того, що виставляєш.

· Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом.

/Files/photogallery/1.png

Батьки, будьте уважними до своїх дітей!

Суїцид – навмисне самозашкодження зі смертельним кінцем, (позбавлення себе життя).

Ця тема ,що була актуальною в усі часи, але ставлення до неї протягом епох було різне і багато в чому залежало від релігій та аморально – етичних норм і традицій.

Статистика свідчить про те, що сьогодні Україна вийшла до групи країн із високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення і посідає одне з провідних місць серед країн світу за рівнем суїцидів. Конфлікт на Сході України, зниження рівня життя людей, перебування у стані стресу, депресії впливають на збільшення цього показника.

Основною причиною суїцидальних дій вважають соціально- психологічну дезадаптацію особистості. Однак для дітей та підлітків це найчастіше не тотальна дезадаптація, а порушення спілкування з близькими, з родиною. Бажання вчинити самогубство може бути обумовлено невдачею в особистому житті, розлученням, професійними проблемами чи смертю близької людини.

З найважливіших симптомів суїцидальної поведінки можна виділити:

1. Тривалий смуток і перепади настрою.

2. Раптовий спокій після періоду депресії чи перепадів настрою.

3. Ізоляція.

4. Втрата інтересу або задоволення від діяльності, яка раніше людині приносила задоволення.

5. Зміни особистості або у зовнішності.

6. Небезпечна або саморуйнівна поведінка.

7. Розмови про самогубство.

8. Надмірна самокритика й переживання із приводу своїх поразок і невдач.

9. Раздарювання важливих речей друзям або своїй сім'ї.

Рекомендації для батьків щодо застереження суїциду:

1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною.

2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень.

3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх.

4. Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі.

5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми.

6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини/підлітка людей (близьких родичів, вчителя, ювенального поліцейського, тощо).

7. Зверніться разом із підлітком до дитячого чи підліткового психолога/психіатра.

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидальні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.

Дорослі, звернуть увагу:

1. Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка;

2. Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою;

Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

Батьки, будьте уважними та чутливими до своїх дітей! Поговоріть з ними!

/Files/photogallery/naklejki-na-stinu-posmihajsya-zhittyu.jpg

Відповідальність за вчинення домашнього насильства

Відповідно до чинного законодавства особи, які вчинили домашнє насильство, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність.

Так, адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до санкції вказаної статті, вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі, тобто застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн.) або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

У свою чергу, повторне вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення таких дій, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-680 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією із статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості (статті 121, 122, 123, 125), погроза вбивством (стаття 129), зґвалтування (стаття 152) тощо. Найбільш тяжким злочином даної категорії є умисне вбивство (стаття 115). Крім того, Кримінальний кодекс містить статтю 126-1 (Домашнє насильство), яка передбачає відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного домашнього насильства. Такі дії караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Поряд з притягненням до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди.

/Files/photogallery/2.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 56

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 69 Запорізької міської ради Запорізької області

Адреса, телефон:

69096 м.Запоріжжя, вул. Ладозька, 2. Тел. (061)286 27 14

e-mail: school692007@gmail.com

www.facebook.com/school69zaporozhye

Дата останньої зміни 23 Червня 2022

Цей сайт безкоштовний!